- викоренити
- —————————————————————————————ви́коренитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викоренити — див. викорінювати … Український тлумачний словник
викоренений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викоренити … Український тлумачний словник
викоренення — я, с. Дія за знач. викоренити … Український тлумачний словник
позживати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Перебороти, викоренити все чи багато чого небудь. 2) Зжити, вижити всіх чи багатьох. 3) розм. Прожити (вік, життя і т. ін.) (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
викорінювати — (дощенту знищувати що н.), викоріняти, викоренити, викорчовувати, викорчувати, витравлювати, витравляти, витравити … Словник синонімів української мови
выкоренити — ріням, ріняш, Вр. Викоренити, знищити на корені … Словник лемківскої говірки